Без ГМО

Офіційна позиція компанії в даному питанні:

"КОНТІ" поважає право споживачів на здорове харчування. Тому компанія прийняла рішення про добровільне маркування своєї продукції, не чекаючи утвердження законодавчих норм: з червня 2008 р. продукція компанії виходить з маркуванням - знаком "БЕЗ ГМО". Знак розташований на етикетці продукції поряд із традиційною технічною інформацією.

Як компанія контролює відсутність ГМО у продукції:

Піклуючись про споживачів, "КОНТІ" віддає перевагу тим постачальникам, які гарантують відсутність ГМО у своїй сировині. Також для додаткового контролю раз на півроку "КОНТІ" передає сировину на тестування у "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (Київ). За результатами аналізу видається протокол - офіційний документ, який підтверджує, що в даній партії сировини генетично модифіковані організми не виявлені.

Ситуація в Україні:

1 серпня 2007 року Кабінет міністрів ухвалив постанову, згідно з якою в Україні треба запровадити маркування ГМ-продуктів. Відповідно до постанови, ввезення і реалізація харчових продуктів, що містять ГМО в кількості більше 0,9%, повинні здійснюватися за наявністю відповідного маркування із зазначенням якісного складу таких продуктів. Ввезення, виробництво і реалізація дитячого харчування, що містить ГМО, забороняється.

З 1 листопада 2007 року повинне було здійснюватися маркування, але цього не сталося - Україна виявилася технічно не готова до такого кроку. У країні лише 3 лабораторії, акредитовані на проведення відповідних вимірювань, а для постійних досліджень продукції всіх харчових виробників на предмет вмісту ГМО такі лабораторії необхідні як мінімум у кожному обласному центрі. У листопаді 2007 року Кабінет Міністрів скасував маркування.

У 2010 році вступив у дію Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО)» № 1778-VII від 17 грудня 2009 року. Згідно з цим законом всі виробники всіх харчових продуктів зобов'язані маркувати продукцію відповідним написом на етикетці, що інформує про наявність чи відсутність ГМО у складі продукції.

Крім того, Наказом МОЗ України від 09.11.2010 № 971 обмежений перелік харчових продуктів, щодо яких проводиться контроль вмісту ГМО. З огляду на те, що закон має вищу юридичну силу перед іншими нормативно-правовими актами, а норми Наказу МОЗ України суперечать Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів » щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО)» № 1778-VII від 17 грудня 2009 року, Наказ не виконується. У стадії розробки проекти Законів щодо інформування споживачів лише про наявність ГМО у складі продукції.

Інформаційна кампанія, ініційована «КОНТІ»:

Споживачі мають право знати більше про проблему ГМО, вважає компанія «КОНТІ». 22 липня 2008 у Києві відбувся круглий стіл з питань ГМ-маркування, який пройшов з ініціативи "КОНТІ". У роботі круглого столу взяли участь експерти, представники громадських організацій та бізнесу, яким не байдужі питання ГМО-маркування:

Володимир Семенович - начальник Центру випробувань продукції Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів "Укрметртестстандарт";

Борис Сорочинський - завідувач лабораторією детекції ГМО Інституту клітинної біології генної інженерії НАН України;

Микола Бойко - менеджер з реєстрації та впровадження нової продукції в Україні, Молдові та Болгарії ТОВ "Монсанто України" (виробник трансгенного насіння);

Григорій Петюх - кандидат біологічних наук;

Олександр Баранов - президент Загальнонаціональної асоціації генетичної безпеки (Росія);

Ільсур Заріпов - директор департаменту сертифікації Загальнонаціональної асоціації генетичної безпеки (Росія);

Лілія Подкопаєва - президент фонду "Здоров'я поколінь", олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики;

Євген Василенко - директор департаменту маркетингу групи "КОНТІ";

Едуард Ваннік - директор департаменту виробництва "КОНТІ".

У ході круглого столу відбулася дискусія про переваги застосування та потенційну небезпеку ГМО, контроль над використанням ГМО та про маркування продуктів харчування, в яких містяться дані інгредієнти. Були озвучені думки як прихильників, так і противників використання ГМО у продуктах харчування. Але незалежно від точки зору з приводу небезпеки або безпеки споживання ГМО, всі учасники дискусії зійшлися на думці, що маркувати харчову продукцію необхідно, тому що споживач має право знати, що він їсть.

Григорій Петюх зазначив, що фахівці виділяють кілька видів ризиків, пов'язаних з використанням ГМО: це негативний вплив на організм людини, на довкілля і соціально-економічні ризики. "На жаль, у світі сьогодні немає методики, яка б дозволила оцінити вплив дії ГМО", - додав він.

Борис Сорочинський висловив упевненість, що сьогодні не встановлені негативні наслідки від ГМО, які застосовуються з комерційною метою. Принаймні, у науковій літературі немає відомостей, що стосуються негативного впливу ГМО на навколишнє середовище, здоров'я людини і тварин.

Олександр Баранов вважає, що незалежно від потенційної корисності або небезпеки ГМО, всі продукти харчування, які містять 0,9% (і більше) генетично модифікованого матеріалу, мають бути чітко марковані. "Питання необхідності врегулювання ГМО в Україні після ратифікації Українським парламентом " Картахенського протоколу про біобезпеку" вже не стоїть, однак є необхідність гармонізувати внутрішнє законодавство, - підкреслив пан Баранов. - Адже навіть після прийняття цілої низки урядових постанов питання маркування і контролю за обігом ГМО в країні все ще не врегульоване ".

Лілія Подкопаєва висловила точку зору споживачів та соціально активної громадськості: "Я маю конституційне право отримувати повну інформацію щодо продуктів харчування. Очолюючи фонд "Здоров'я поколінь", визнаю, що зараз немає переконливих доказів безпеки ГМО, тому я вважаю, що першочерговим завданням як для політиків, так і виробників, має стати врегулювання даного питання. Їжа - основа здорового способу життя, і нехтувати можливою загрозою здоров'ю націй і майбутніх поколінь просто не можна! Мене тішить той факт, що компанія "КОНТІ" самостійно виступила з такою ініціативою. Я щиро вдячна подібним ініціативам наших виробників і пишаюся тим, як відповідально деякі компанії ставляться до даного питання ".

Євген Василенко розповів, у чому полягають ініціативи компанії "КОНТІ" і як компанія прийшла до рішення самостійно маркувати власну продукцію, не чекаючи прийняття відповідних законодавчих норм: "На світовому ринку спостерігається тенденція збільшення попиту на екологічно чисті продукти, тому що споживачі все більше приділяють увагу своєму здоров'ю. Підтримуючи розвиток цієї перспективної тенденції і піклуючись про споживачів, група "КОНТІ" почала маркувати свою продукцію знаком, що підтверджує відсутність у ній генетично модифікованих організмів. Ми з власної ініціативи проводимо тестування сировини і продукції в Укрметртестстандарті (Київ). Прямокутник зеленого кольору , заповнений білими літерами "без ГМО" з двома листочками, розташований на зворотному боці етикетки - це зелене світло для споживачів, символ безпеки продуктів ". Пан Василенко підкреслив, що компанія не має наміру підвищувати ціни на свою продукцію у зв'язку зі введенням ГМ-маркування.

Підсумки:

В учасників круглого столу не було мети агітувати "за" чи "проти" використання ГМ-організмів. Це був ще один привід підняти питання про ГМО, ще раз спробувати зрозуміти, як буде розвиватися таке явище, як ГМО, і що кожен на своєму рівні може зробити, щоб забезпечити суспільство необхідним рівнем знань про це явище для здійснення вільного і усвідомленого вибору - вживати генетично модифіковані продукти чи ні.

Що таке ГМО? Генетично модифіковані організми (від англ. Genetically modified organisms, GMOs) - це живі організми (тварини, рослини, бактерії і віруси), генотипи яких були штучно змінені за допомогою методів генної інженерії для додання їм деяких корисних властивостей.

Наприклад, у рослини можна ввести гени, що відповідають за стійкість до шкідників, гербіцидів, несприятливих умов зростання. Або в геном тварин можна ввести модифікації, що дозволяють збільшити вміст корисних білків у молоці.

Генетична модифікація відрізняється цілеспрямованою зміною генотипу організму на відміну від випадкового, характерного для природного та штучного мутагенезу. Основним видом генетичної модифікації зараз є використання трансгенів для створення трансгенних організмів.

Перші трансгенні продукти були розроблені американською колишньою військовою компанією "Монсанто" наприкінці 80-х років. Вивчаючи ґрунтову бактерію, яка утворює на стовбурах дерев і чагарників нарости, вчені виявили, що вона переносить фрагмент власної ДНК в ядро ​​рослинної клітини, де він вбудовується у хромосому і розпізнається як свій. З моменту цього відкриття і почалася історія генної інженерії рослин.

Першим в результаті штучних маніпуляцій з генами вийшов тютюн, невразливий для шкідників, потім – генетично модифікований помідор (у 1994 р. його вивела компанія "Монсанто"), потім кукурудза, соя, ріпак, огірок, картопля, буряк, яблука та багато іншого.

У 1996 р. вперше було розпочате комерційне використання генетично модифікованих (ГМ) рослин. Зараз у світі допущено до виробництва більше 100 ліній генетично модифікованих рослин.

У 2000 році світ вперше серйозно замислився про можливу шкоду ГМ-продуктів. Тоді було опубліковано Світову заяву вчених про небезпеку генної інженерії (World Scientists Statement ..., 2000), а потім і Відкритий лист вчених до урядів всіх країн щодо ГМО, яку підписали 828 учених з 84 країн світу (Open letter ..., 2000).

З тих пір наукове середовище розділилося на прихильників і противників ГМО. Ведуться дослідження і досліди, вчені сперечаються, приводять доводи і контраргументи, але однозначної відповіді на питання про безпеку ГМО на сьогоднішній день не може дати жоден експерт у світі.

До тих пір, поки безпека ГМО не буде доведена всіма можливими способами, ГМО розглядаються як потенційно небезпечні, що задекларовано Картахенським протоколом (був прийнятий 29 січня 2000 р. у Монреалі (Канада) більш ніж 130 країнами з метою запобігання несприятливого впливу на охорону природи і сталого використання біологічного різноманіття).

Вчені виділяють такі ризики споживання в їжу ГМ-продуктів:

- Пригнічення імунітету, алергічні реакції і метаболічні розлади в результаті безпосередньої дії трансгенних білків.

Вплив нових білків, які продукують вбудовані в ГМО гени, невідомий. Людина їх раніше ніколи не вживала, і тому не ясно, чи є вони алергенами.

У Швеції, де трансгени заборонені, хворіють на алергію 7% населення, а в США, де вони продаються навіть без маркування, - 70,5%.

- Різні порушення здоров'я в результаті появи у ГМО нових, незапланованих білків або токсичних для людини продуктів метаболізму.

Вже існують переконливі докази порушення стабільності геному рослини при вбудовуванні в нього чужорідного гена. Все це може послужити причиною зміни хімічного складу ГМО і виникнення у нього несподіваних, в тому числі токсичних властивостей.

Незалежні експерти стверджують, що генетично модифіковані культури рослин виділяють у 1020 разів більше токсинів, ніж звичайні організми.

- Поява стійкості патогенної мікрофлори людини до антибіотиків.

При отриманні ГМО досі використовуються маркерні гени стійкості до антибіотиків, які можуть перейти у мікрофлору кишечнику, що було показано у відповідних експериментах, а це, в свою чергу, може призвести до медичних проблем - неможливості виліковувати багато захворювань.

У ЄС з грудня 2004 р. заборонено продаж ГМО з використанням генів стійкості до антибіотиків. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує виробникам утриматися від використання цих генів, проте корпорації від них повністю не відмовилися. Ризик таких ГМО, як наголошується в оксфордському Великому енциклопедичному довіднику, досить великий і "доводиться визнати, що генна інженерія не настільки нешкідлива, як це може здатися на перший погляд".

- Порушення здоров'я, пов'язані з накопиченням в організмі людини гербіцидів.

Більшість відомих трансгенних рослин не гинуть при масовому використанні сільськогосподарських хімікатів і можуть їх акумулювати. Є дані про те, що цукрові буряки, стійкі до гербіциду гліфосат, накопичують його токсичні властивості.

- Скорочення надходження в організм необхідних речовин.

На думку незалежних фахівців, до цих пір не можна точно сказати, наприклад, є склад звичайних соєвих бобів і ГМ-аналогів еквівалентним чи ні. При порівнянні різних опублікованих наукових даних з'ясовується, що деякі показники, зокрема зміст фітоестрогенів, в значній мірі різняться.

- Віддалені канцерогенний і мутагенний ефекти.

Кожна вставка чужорідного гена в організм - це мутація, вона може викликати в геномі небажані наслідки, і до чого це призведе - ніхто не знає, і знати на сьогоднішній день не може.

За даними досліджень британських вчених в рамках державного проекту "Оцінка ризику, пов'язаного з використанням ГМО в продуктах харчування для людини", оприлюднених в 2002 р., трансгени мають властивість затримуватися в організмі людини і в результаті так званого "горизонтального переносу" вбудовуватися в генетичний апарат мікроорганізмів кишечнику людини. Раніше подібна можливість заперечувалася.

- Один з найбільших ризиків, пов'язаний з вживанням ГМО, - це можливість впливу на потомство.

У ході низки дослідів над тваринами дослідники прийшли до висновку, що ГМО можуть становити небезпеку не тільки для тих, хто їх вживає в їжу, а й для їхніх нащадків. Відомості про шкідливий вплив ГМО на потомство людей поки що немає.